Психологічна скарбниця для учнів
Треба кожного дня знову й знову міркувати,
щоб зберегти життя думки
І. Бехер
Будь-яка активність впливає на інтелектуальний розвиток. Бездіяльність, лінощі ведуть до ігнорування предметів та явищ навколишньої дійсності, відсутності волі в повсякденному житті. Ще в давній Греції вчені дійшли висновку, що природні здібності та геніальність потрібно розвивати і тренувати.
Парадоксально, але це факт, - в умовах тотальної комп’ютеризації відбувається повальна деградація особистості. Все більше людей носять з собою калькулятори і електронні записні книжки, телефони з виходом в Інтернет, не докладають вольових зусиль, щоб помислити чи запам’ятати щось без технологічної допомоги.
Пам'ять, увага, мислення – це функції мозку. Мозок такий самий орган, як руки, ноги, очі. Щоб зберегти здоров’я, людина робить фізичні вправи. Для того, щоб мозок був працездатним, йому теж потрібна гімнастика..
Професор психології Зигфрід Лерль, очолюючи Німецьке товариство розвитку розумових здібностей, провів численні дослідження і зробив висновок: чим активніше працює мозок, тим активніше й краще він розвивається.
Якщо мозок недостатньо працює, він втомлюється або перестає гнучко працювати Тривале зниження розумової активності приводить навіть до всихання й поступового відмирання нервових клітин у лобових частинах мозку. Це особливо помітно після тривалих відпусток і канікул. Так, за три тижні канікул коефіцієнт інтелекту в школярів знижується в середньому на 20 одиниць.
Зазвичай людський мозок найчастіше працює лише на 3-5% свого потенціалу. Тому в повсякденній діяльності важливо задіяти якомога більше нервових клітин. В цьому може допомогти гімнастика для мозку, що включає:
- Інтелектуальні ігри – кросворди, головомки, шахи, реверсі і т.і ( Рекомендовано хоча б по 30 хвилин щодня.)
- Усний рахунок (Мозок потребує математичної зарядки!).
- Швидкочитання (Швидке читання текстів для мозку - як швидкий біг для спортсмена).
- Регулярні тренування уважності і спостережливості (Спостережливість – перший крок в тренуванні здатності утримувати увагу певний час. Геній (за І. Павловим) – це вища здатність концентрувати увагу на предметі.)
- Творчий підхід до справи і роздуми над нестандартними запитаннями (Життєво необхідно, особливо, коли вдома діти, які потребують відповіді на кожне чому? і як?).
- Щоденне наповнення бази пам’яті і поетапне повторення (Поставити собі за мету кожного дня запам’ятати куплет пісні чи вірша, вивчити 3 слова іноземною мовою. Як багато ми будемо знати вже через рік! ).
Більшість людей намагається не тільки присісти при кожному зручному випадку, але й розслабити свій мозок при кожній можливості. Це прагнення є природнім, проте людині навіть в стані відпочинку потрібно постійне посильне навантаження. Повне внутрішнє розслаблення зумовлює стан ідіотії, може стати причиною деградації здібностей і особистості людини.
В мозку є великі резерви, потрібен лише стимул і правильний підхід. Спробуйте застосувати на практиці один з них. В процесі напруженої роботи чергуйте три кола уваги (мале – книга, середнє - приміщення, велике – вулиця), тому що довге перебування в одному з них є причиною перевтоми. Іншими словами, якщо ви працювали довго, наприклад, за комп’ютером, то не варто братися за шахи, книгу чи в’язання, оскільки ці види діяльності теж перебувають у малому колі уваги. Щоб попередити перевтому, необхідно через 1-2 години перейти в середнє коло уваги (на кухню, спортзал, на сцену тощо) або у велике коло уваги (на вулицю, до річки, у парк тощо). І навпаки після тривалого перебування на вулиці корисно перейти в середнє або мале коло уваги.
Чергування кіл уваги дозволить вам довго й продуктивно займатися потрібними справами впродовж усього дня і допоможе уникнути емоційного виснаження. Гімнастика для мозку ж не дозволить вам загубити свій талант.
Пам’ятайте: «Всі люди народжуються геніями, але через лінощі
щодня по крихті втрачають свою геніальність...»
Булінг або шкільне цькування: поради школярам
- Основа поведінки агресора – це завжди страх. Тільки боягуз б’є слабшого. Це ж не про тебе?
- Це не круто, не смішно і не весело!!! Ти робиш іншій людині боляче. Це може призвести до непоправних результатів – аж до суїциду жертви. Ти ж не хочеш прожити з цією провиною все життя?
- Цькування інших – це по-дитячому. Насправді ти вже виріс.
- Коли ти подорослішаєш, тобі буде соромно за свої дії, і навіть твої друзі з часом зрозуміють, що ти діяв неправильно і погано. Вони не захочуть спілкуватися з тобою після закінчення школи. Ти дійсно цього хочеш?
- Не думай, що інші схвалюють твою поведінку і всі на твоєму боці. Їх висновки і дії можуть бути зовсім не такими, на які ти розраховуєш.
- Самоствердження за рахунок інших – це тупо. Так ти не станеш справжнім героєм. Шукай нормальні способи самоствердження.
- Агресія щодо слабших псує життя не лише жертві, але й тобі. Ти ж не хочеш спаплюжити свою долю?
- Іноді люди направляють свою агресію не на тих, хто винен у їх бідах: вони можуть бути невдоволені собою або їх ображає хтось інший. Може, варто спочатку розібратися в собі?
- Ображати інших – це ганебно. Ти ж не підлий жорстокий цькувальник?
- Все можна виправити поки ще не пізно. Ти достатньо сильний, щоб це припинити!
8 мультфільмів про толерантність
https://www.empatia.pro/8-multfilmiv-yaki-navchaut-dytynu-tolerantnosti/
5 мультфільмів, які допоможуть запобігти булінгу серед дітей
7 мультфільмів про інтернет-залежність
https://naurok.com.ua/post/7-multfilmiv-dlya-shkolyariv-pro-internet-zalezhnist
Цифрова гігієна: як користуватися соцмережами, аби вони не використовували вас?

Здавалося б, людина з доступом до інтернету стає розумнішою, їй доступна практично будь-яка інформація і вона може отримати стільки знань, скільки немає в жодній оффлайн енциклопедії. Пара кліків – і ти вже знаєш відповідь на будь-яке питання. Разом з тим ми перевіряємо смартфони приблизно 47-86 раз в день. Соцмережі перетворюються в пожирачів нашого часу й уваги.
Дослідження, опубліковані Університетом Британської Колумбії, показують, що смартфони викликають симптоми, схожі на синдром дефіциту уваги. У тих, хто постійно чекає на повідомлення, знижується концентрація уваги та зростає рівень тривоги.
У сучасному світі трапляється тому, що ми майже не фільтруємо інформацію і стаємо губкою для вбирання непотрібних подробиць, гучних заголовків та неправдивих заяв.
Але наш мозок теж має певний «об’єм уваги». Ми поглинаємо набагато більше інформації, ніж він здатний перетравити – й починається так звана інформаційна булімія. Мозок перевантажений, у нього не залишається ресурсів. Ми починаємо відволікатися від важливого, нервуємо і не можемо прийняти важливі рішення.Тому вкрай важливо навчитися правильно використовувати інтернет та соцмережі!
Але алгоритми соцмереж влаштовані спеціально таким чином, щоб захопити вашу увагу. Завдання розробників додатку заявлялось як: «Змусити людей приділяти соцмережі якомога більше часу й усвідомленої уваги. Дамо їм трохи дофаміну, який буде вироблятися в них кожного разу, коли хтось прокоментує їхнє фото або надішле повідомлення. І це змусить їх споживати більше контенту».
Тут враховуються наші біологічні механізми, тяга до дофаміну та бажання отримати схвалення. Соціальні медіа копіюють методи азартних ігор для створення психологічної тяги. Вони активують ті ж механізми мозку, що й кокаїн.
Щоб звільнитися від влади соцмереж над нами, ми повинні розуміти, як працює система.
Подумайте про 5 речей:
- Чи отримуєте ви кількість корисної інформації, рівноцінну витраченому часу?
- Поставте таймер і запишіть, скільки часу проводите в кожній соцмережі. Що цікавого для себе взяли? Який контент був сміттям? Для цього є навіть спеціальні додатки!
- Аналізуйте інформацію. Що ви бачите в стрічці найчастіше? Знаменитостей, теорії змов, новини про вибори в США або смішні відео? І поставте собі всього одне запитання «Що з цього мені дійсно потрібно?»
- За якими людьми ви стежите в соцмережах? Деякі дослідження говорять, що багато людей перебільшують свої досягнення, щоб здаватися більш значущими і кращими. А любителі постити свої фотографії щодня – здебільшого страждають на нарцисизм і женуться за соціальним схваленням. Через глянцеві картинки нам здається, що наше життя не таке насичене, як у інших. Ми сумуємо, переконуємо себе, що ми гірші і наша самооцінка падає.
- Оцініть всіх тих, на кого ви підписані з точки зору інформації, яку від них отримуєте. Якщо насправді ця інформація не є цікавою або корисною для вас – просто відпишіться від їх оновлень.
Сміливо відписуйтеся від нудних і посередніх людей, від непотрібних новин. Читайте кілька перевірених джерел, дозовано. Та не дозволяйте алгоритмам керувати вами!